postheadericon Місячник Цивільного захисту

Затверджено

Завідувач КЗ «ДНЗ № 4 ВМР»

Березова С.Г._________

 

План заходів по проведенню

 «Місячника Цивільного захисту»

Зміст роботи

 

Відповідальні Термін проведення Відмітка про виконання
Співпраця з педагогами
1  Видати наказ про проведення  «Місячника Цивільного захисту». Завідувач
2   Перевірити наявність усіх документів системи цивільного захисту  в ДНЗ. Завідувач 17.09.19
3  Перевірити наявність журналів проведення інструктажів з охорони БЖД. Завідувач, вихователь- методист 18.09.19
4  Відпрацювати проведення евакуації вихованців. Вихователь- методист, вихователі 10.10.19
5  Бесіда «Дії в умовах надзвичайних ситуацій» Вихователь- методист 4.10.19
6  Підведення підсумків проведення

«Місячника Цивільного захисту»

 

 

Вихователь -методист 17.10.19
Взаємодія з дітьми

 

1 Заняття : «Небезпечний вогонь» Вихователі

середніх груп

2

 

Бесіди : «Як поводитись під час грози», «Що шкідливо?» Протягом місячника
3

 

Дидактичні ігри: «Аварія», «Вгадай хто це …», «Що є в іграшці», «Мій портрет», «Рівним колом», «Пилосос», «Як потрібно доглядати за собою», «Сигнал світлофора». Протягом місячника
1 Заняття: «Увага ! Сигнал водія » Вихователі груп раннього віку
2 Бесіди «Поведінка на дорозі» Протягом місячника
3 Дидактичні ігри: «Знайди небезпечні предмети», «Наша вулиця, або Світлофор», «Автобус». Протягом місячника
1 Заняття: «Вогонь друг – вогонь ворог!» Вихователі ІІ молодшої групи
2 Бесіда з дітьми: «Основні привила поведінки на автошляхах та залізниці»
3 Дидактичні ігри: «Свої — чужі», «Стихійні лиха», «Вмію не вмію», «Вгадай хто покликав», «Знайди пару», «Правила гігієни», «Знайди небезпечні предмети», «Перехід»
4 День здоров’я: «Щоб не трапилось біди, будь завжди готовий ти» 30.09.19
5 Відпрацювати проведення евакуації вихованців 10.10.19
1 Заняття: «Дітям про Чорнобильську трагедію» Вихователі старших груп
2 Бесіди з дітьми: «Правила поведінки під час виникнення пожежі», «Розбився ртутний градусник: що робити?», «Засоби масової інформації»
3 Вікторина: «Щоб у радості зростати, лиха слів не допускати»
4 Дидактичні ігри: «Безпечно — небезпечно», «Швидка допомога», «Мій вибір», «Наші помічники рослини», «Оціни вчинок», «Хто прийде першим», «Екологічний світлофор», «Так – не так», «Можна – не можна», «Один в дома», «Набери номер», «Допоможи сам собі», «Казка нас всьому навчає», «Ми звемо на допомогу», «Так — ні», «земля вода вогонь»
5 Організувати зустріч з працівником цивільного захисту та пожежної охорони  Вихователі середніх та старших груп
День здоров’я: «Щоб не трапилось біди, будь завжди готовий ти» Вихователі усіх вікових груп 30.09.19
Відпрацювати проведення евакуації вихованців. Вихователь-методист, педагоги закладу 10.10.19
6 Організувати виставку дитячих робіт з висвітленням знань з основ безпеки життєдіяльності Вихователі середніх та старших груп Протягом місячника
 
Взаємодія з родинами вихованців
1 Бесіда: «Основні правила при користуванні предметами побутової хімії» Вихователі груп

раннього віку

Протягом місячника
2 Консультація: «Раптовий обвал будівлі – як діяти?» Вихователі середніх груп Протягом місячника
3 Бесіда: «Пластиковий посуд – зона ризику» Вихователі ІІ молодшої групи Протягом місячника
4 Бесіда: «Безпечне користування ліфтом» Вихователі старших груп Протягом місячника

 

Цивільний захист

 

 

Із 1-го липня 2013 року набув чинності Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (КЦЗ), яким навчання населення дій у надзвичайних ситуаціях визначено одним із першочергових завдань єдиної державної системи цивільного захисту. У межах реалізації положень КЦЗ постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 затверджено Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.

 

З прийняттям КЦЗ чимало нормативно-правових актів втратили чинність, зокрема закони України «Про Цивільну оборону України», «Про пожежну безпеку», «Про загальну структуру і чисельність військ Цивільної оборони», «Про війська Цивільної оборони України», «Про аварійно-рятувальні служби», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про правові засади цивільного захисту».

 

У зв’язку зі змінами основоположної законодавчої бази тематичні терміни і поняття, зокрема «цивільна оборона», «невоєнізовані формування цивільної оборони» , «воєнний час», «засоби індивідуального захисту», «режим повсякденної діяльності», «перша долікарська допомога» приведено у відповідність до КЦЗ, тобто «цивільний захист», «формування цивільного захисту», «особливий період», «засоби радіаційного та хімічного захисту», «режим повсякденного функціонування», «домедична допомога».

 

Відповідно до статті 4 КЦЗ цивільний захист — це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

 

Робота з цивільного захисту в навчальному закладі розпочинається з 1-го січня та триває до грудня поточного року. Відповідальною особою є керівник навчального закладу, який організовує роботу з цивільного захисту та підготовку працівників до дій в режимах повсякденного функціонування, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації і надзвичайного стану. Питання цивільного захисту включають у програму навчання працівників навчального закладу з безпеки життєдіяльності.

Нормативно-правова база планування у сфері цивільного захисту (Е- версія диск)

КОДЕКС ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

від 02.10.2012 № 5403-VI Редакція від 01.07.2013

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 34-35, ст.458)

стаття 4. Цивільний захист

Цивільний захист — це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Стаття 3. Правова основа цивільного захисту

Правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Кодекс, інші закони України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України.

Стаття 30. Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій

Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій полягає у своєчасному доведенні такої інформації до органів управління цивільного захисту, сил цивільного захисту, суб’єктів господарювання та населення.

Оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій забезпечується шляхом:

1) функціонування загальнодержавної, територіальних, місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, спеціальних, локальних та об’єктових систем оповіщення;

2) централізованого використання телекомунікаційних мереж загального користування, у тому числі мобільного (рухомого) зв’язку, відомчих телекомунікаційних мереж і телекомунікаційних мереж суб’єктів господарювання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також мереж загальнонаціонального, регіонального та місцевого радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів передавання (відображення) інформації;

3) автоматизації процесу передачі сигналів і повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій;

4) функціонування на об’єктах підвищеної небезпеки автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

5) організаційно-технічної інтеграції різних систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

6) функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань цивільного захисту.

  1. Встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло покладається на органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання. Місця встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло визначаються органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання.
  2. Оператори телекомунікації, телерадіоорганізації зобов’язані забезпечити підключення технічних засобів мовлення до автоматизованих систем централізованого оповіщення з установленням спеціального обладнання для автоматизованої передачі сигналів та повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій.

                                             {Частина четверта статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом № 353-VII від 20.06.2013}

  1. Порядок організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту визначається положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

Евакуація — організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення (ст.2)

 

Положення про єдину державну систему цивільного захисту ( від 9 січня 2014 р. № 11)

Режими функціонування

Залежно від масштабу і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, в Україні або в межах конкретної її території встановлюється один із таких режимів функціонування єдиної державної системи цивільного захисту:

повсякденного функціонування;

підвищеної готовності;

надзвичайної ситуації;

надзвичайного стану.

Підставами для тимчасового введення в Україні або в межах конкретної її території для єдиної державної системи цивільного захисту режиму підвищеної готовності є:

на державному рівні — загроза виникнення надзвичайної ситуації державного рівня;

на регіональному рівні — загроза виникнення надзвичайної ситуації регіонального рівня;

на місцевому рівні — загроза виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня.

Підставами для тимчасового введення в Україні або в межах конкретної її території для єдиної державної системи цивільного захисту режиму надзвичайної ситуації є:

на державному рівні — виникнення надзвичайної ситуації, що класифікується як ситуація державного рівня;

на регіональному рівні — виникнення надзвичайної ситуації, що класифікується як ситуація регіонального рівня;

на місцевому рівні — виникнення надзвичайної ситуації, що класифікується як ситуація місцевого рівня.

 Рівень надзвичайної ситуації визначається відповідно до Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 12, ст. 740; 2009 р., № 24, ст. 800; 2013 р., № 41, ст. 1477). 

У режимі підвищеної готовності:

  • здійснення оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а також населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації та інформування його про дії у можливій зоні надзвичайної ситуації;
  • формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки та підготовки пропозицій щодо її нормалізації;
  • уточнення (у разі потреби) планів реагування на надзвичайні ситуації, здійснення заходів щодо запобігання їх виникненню;
  • уточнення та здійснення заходів щодо захисту населення і територій від можливих надзвичайних ситуацій;
  • приведення у готовність наявних сил і засобів цивільного захисту, залучення у разі потреби додаткових сил і засобів.

У режимі надзвичайної ситуації:

  • здійснення оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а також населення про виникнення надзвичайної ситуації та інформування його про дії в умовах такої ситуації;
  • призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та утворення у разі потреби спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
  • визначення зони надзвичайної ситуації;
  • здійснення постійного прогнозування зони можливого поширення надзвичайної ситуації та масштабів можливих наслідків;
  • організація робіт з локалізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, залучення для цього необхідних сил і засобів;
  • організація та здійснення заходів щодо життєзабезпечення постраждалого населення;
  • організація та здійснення (у разі потреби) евакуаційних заходів;
  • організація і здійснення радіаційного, хімічного, біологічного, інженерного та медичного захисту населення і територій від наслідків надзвичайної ситуації;
  • здійснення безперервного контролю за розвитком надзвичайної ситуації та обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглих до них територіях;
  • інформування органів управління цивільного захисту та населення про розвиток надзвичайної ситуації та заходи, що здійснюються.

 

Стаття 21. Права та обов’язки громадян у сфері цивільного захисту

Громадяни України мають право на:

  • отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;
  • забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;
  • звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;
  • участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;
  • отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;
  • соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;
  • медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

 

Громадяни України зобов’язані:

  • дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;
  • дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;
  • вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;
  • повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;
  • у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;
  • дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту;
  • виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про правовий режим надзвичайного стану»    

(із змінами та доповненнями від 12.02.2015)

Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст.1)

Правовою основою введення надзвичайного стану є Конституція України, цей Закон, інші закони України та Указ Президента України про введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст.3)

Закон України «Про оборону України»

Цей Закон встановлює засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов’язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов’язки громадян України у сфері оборони.

         Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, …органів місцевого самоврядування, Цивільної оборони України, …до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан …(ст.2)

         Підготовка держави до оборони в мирний час включає:

         Підготовку …, органів державної влади, …, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період; (ст. 3)

Цивільний захист України у мирний час здійснюється відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а в особливий період та з метою підготовки до нього — з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану

 (стаття 19 у редакції Законів України від 25.12.2008 р. N 803-VI, від 02.10.2012 р. N 5404-VI).

Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»

… міністерства, інші центральні і місцеві органи виконавчої влади, …органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації відповідно здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України та законами України, і забезпечують виконання заходів, передбачених цим Законом.

         Надається право … органам виконавчої влади, … та органами місцевого самоврядування здійснювати заходи правового режиму надзвичайного стану … (ст.9)

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

від 21.10.93 р. № 3543-ХІІ

Зміст мобілізаційної підготовки та мобілізації – підготовка органів і сил Цивільної оборони України до переведення з мірного на воєнний стан (ст.3 п.3)

Підготовка керівного складу органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій до дій у разі мобілізації (ст.3 п.3)

Підвищення кваліфікації керівників органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, працівників мобілізаційних органів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації (ст.3 п.3)

 

Закон України «Про правовий режим воєнного стану»  

Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст..1)

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України ( 254к/96-ВР ), цей Закон, інші закони України та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст.3)

П О Л О Ж Е Н Н Я

про Функціональну  підсистему «Освіта і  наука  України»    

єдиної  державної  системи цивільного захисту України

(від 03.09. 2009 р. № 814)

Цивільний захист України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюються для організації і забезпечення захисту населення і територій від негативних наслідків впливу вражаючих факторів  надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.

На начальників і начальників штабів цивільного захисту об’єктів Функціональної підсистеми всіх адміністративних рівнів покладаються:

  • призначення посадових осіб цивільного захисту об’єкта;
  • визначення функціонального призначення та організаційної структури, створення, екіпіровку і підготовку штабу, невоєнізованих формувань і служб цивільного захисту;
  • розробка і своєчасне коригування плану дій органів управління, сил і структурних підрозділів об’єкта цивільного захисту в режимах раптового нападу противника, повсякденної діяльності, підвищеної готовності і надзвичайної ситуації (надзвичайного і воєнного стану), а також плану реагування на можливу надзвичайну ситуацію у районі впливу потенційно небезпечного об’єкта;
  • планування і постійне проведення робіт щодо створення фонду матеріально-технічних засобів підготовки цивільного захисту об’єкта, а також засобів індивідуального захисту для всього особового складу і засобів колективного захисту — для найбільшої робочої, навчально-виробничої зміни об’єкту;
  • організація і проведення заходів запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного, природного і воєнного характеру, планування та організація захисту учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі від їх факторів враження;
  • організація підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації і функціонального навчання керівного складу, штабу, формувань і служб цивільного захисту а також підготовки працівників галузі, які не входять до складу невоєнізованих формувань до захисту та дій у надзвичайних ситуаціях;
  • забезпечення готовності системи управління об’єкта до виконання завдань цивільного захисту;
  • контроль стану цивільного захисту в підпорядкованих структурних підрозділах об’єкта;
  • створення умов для сталого управління Функціональною підсистемою (установою, закладом) із захищених пунктів управління за місцем постійної дислокації і заміської зони (району розосередження);
  • забезпечення пунктів управління цивільного захисту необхідними матеріально-технічними засобами спостереження, управління, зв’язку, оповіщення і взаємодії.

За обсягом покладених функцій Начальник цивільного захисту об’єкта приймає рішення щодо їх безумовного виконання, а Начальник штабу забезпечує своєчасне планування, організацію всебічної підготовки і контроль стану цивільного захисту об’єкта (функціональні обов’язки додаються).

Начальник цивільного захисту забезпечує учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі засобами індивідуального та колективного захисту, несе особисту відповідальність за постійну готовність об’єкта до виконання заходів запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного, природного та воєнного характеру.

Штаб цивільного захисту об’єкта це — уповноважений Начальником цивільного захисту об’єкта структурний підрозділ (спеціально призначена особа — головний спеціаліст з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту) і керівники спеціалізованих служб (формувань) цивільного захисту.

Режими діяльності функціональної підсистеми

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад у межах конкретної території можуть встановити один з таких режимів дій функціональної підсистеми:

  • режим повсякденного функціонування— при нормальній навчально — виробничій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфіотії);
  • режим підвищеної готовності — при істотному погіршенні навчально — виробничої, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливого виникнення надзвичайної ситуації);
  • режим діяльності у надзвичайній ситуації — при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них у разі їх виникнення;
  • режим діяльності надзвичайного (особливого) стану — запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан».

Режими функціонування
єдиної державної системи цивільного захисту

РЕЖИМ ПОВСЯКДЕННОГО ФУНКЦІОНУВАННІ

  • Режим повсякденного функціонування єдиної державної системи цивільного захисту встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки та за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.

РЕЖИМ ПІДВИЩЕНОЇ ГОТОВНОСТІ

 

  • У разі загрози виникнення надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем тимчасово встановлюється режим підвищеної готовності.

 

РЕЖИМ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

 

  • У разі виникнення надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських державних адміністрацій для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем тимчасово встановлюється режим надзвичайної ситуації.

 

РЕЖИМ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ

 

  • Режим надзвичайного стану для єдиної державної системи цивільного захисту у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем тимчасово встановлюється у межах території, на якій введено правовий режим надзвичайного стану.

 Матеріали взяті з :

«Цивільний захист у дошкільному навчальному закладі»

Укладачі: Мельник Лариса Анатоліївна, завідувач дошкільного навчального закладу №57 «Берізка»;

Макарікова Світлана Анатоліївна, вихователь-методист дошкільного навчального закладу №57 «Берізка»;

Лисенко Любов Олексіївна, вихователь дошкільного навчального                закладу №57 « Берізка»

Рецензент: Прусс Роман Миколайович, інженер з техніки безпеки управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради Черкаської області

Проведено екскурсію до пожежної частини

 

 

 

Оставить комментарий